Депеші Wikileaks перевірять відносини Росії і Польщі на міцність
Останні оприлюднені Wikileaks депеші – це не безневинні плітки, як каже польський МЗС. В очах Москви вони можуть підірвати впевненість у щирості польських намірів щодо примирення з Росією.
Теза, сформульований посольством США в написаній восени 2008 року телеграмі про те, що мета польської політики – «утримати» Росію, з'явився, звичайно, в специфічних обставин: після війни Росії з Грузією, але в ньому є щось більше. А саме: мова тут йде не про хвилини емоціях, а про польський образі думок.
Цю переконаність підкріплює геополітична оцінка авторства глави МЗС Польщі: «Польський уряд вважає, що Росія буде представляти загрозу через 10-15 років, але після кризи в Грузії це може бути і 10-15 місяців».
Це ставить міністра Радослава Сікорського (Radosław Sikorski) у невигідну позицію стосовно російського партнера. В епоху, коли напруженість знижується різкими темпами, росіяни можуть запитати, чи залишається в силі уявлення, що через півтора десятка років Польща та Росія приречені на конфлікт? А якщо польське уряд змінив думку, то чому? І звідки взяти впевненість, що Польща незабаром не повернеться на антиросійський курс? Чи має провідна польська ініціатива на Європейському форумі, тобто програма «Східне партнерство», дійсно антиросійський характер? Чому Сікорський раніше говорив росіянам, що все по-іншому?
Поки після публікації телеграм на тему Грузії російський МЗС обережно «шкодує», але немає у світі такої дипломатії, яка вміла б використовувати подібну ситуацію більш майстерно, ніж російська.
Реальність 2010 діаметрально відрізняється від реальності 2008, і росіяни це знають. Вони також знали «доктрину Сікорського», яка була сформульована в листопаді 2008, наша газета про неї детально писала. А ця доктрина передбачає, що НАТО має реагувати військовими засобами на будь-яку спробу Росії силою змінити кордони в Європі.
Так що улучшающиеся польсько-російські відносини пройдуть зараз першу перевірку. Якщо Москва вирішить, що «нічого не сталося», це буде означати, що вона дійсно хоче цього поліпшення.
Польський уряд і міністр Сікорський придбали, проте, козирі на батьківщині. Звинувачення в тому, що стосовно Москви вони ведуть політику «на колінах», звучать абсурдно, адже з депеш випливає, що вони продовжують політику своїх попередників, лише використовують більш тонкі кошти. Як же тут говорити про низькопоклонстві перед Росією, раз навіть американці побоюються, що «русофобська» Польща може «забігти далеко вперед»?