Політичні партії
Після змін 1989 р. у Польщі відбулися зміни в політичному устрої в партійній системі. Колишня гегемонія комуністичної ідеології та Польської об’єднаної робочої партії поступилася місцем політичного плюралізму. Спочатку існував чіткий поділ на партії, що зародилися в надрах “Солідарності” і посткомуністичні угруповання. Сьогодні цей поділ дедалі більше втрачає значення, а польська політична сцена наблизилася до європейських і світових стандартів.
Таким чином, в Польщі діють соціал-демократичні, ліберальні, консервативні, національні, селянські та популістські партії.
Найбільші політичні угрупування в Польщі:
Право і Справедливість (ПіС) є партією правого спрямування і звертається до традицій боротьби за незалежність. Її політичні витоки сягають до руху «Солідарність» періоду 80-х рр.. Партія ПіС представляє ту частину виборців, яка дотримується правих поглядів і висловлюється за традиційний громадський порядок, вільний ринок, сильну, що забезпечує безпеку громадянам державу, боротьбу з корупцією, особливо серед політиків. ПіС була створена в 2001 р.
Громадянська платформа – це партія, яка націлена на те, щоб представляти виборців з ліберальними поглядами, приватних підприємців і ділові кола, а також всіх, хто хотів би бачити польську державу здоровою і сильною, що спирається на принципи вільного ринку і чесної конкуренції.
Самооборона Польської Речі Посполитої – це партія, завойовує виборців серед людей, критично налаштованих до тих соціально-політичних та економічних перетворень, які відбулися в Польщі після 1989 р. (за Самооборону голосували, в основному, жителі сільської місцевості і провінції, безробітні, колишні колгоспники , некваліфіковані робітники). Самооборона є популістською партією, яка проголошує гасла, що закликають до повалення існуючого порядку. Діячі Самооборони, що переносять звичаї галасливих і агресивних вуличних демонстрацій в зал засідань Сейму, порушуючи роботу парламенту, стали символом анархії.
Союз лівих демократів (СЛД) утворився в 1999 р. з декількох соціал-демократичних угруповань і у великій мірі спирається на структури і діячів партії Соціал-демократія Республіки Польща. Частина її членів свого часу симпатизувала Польській об’єднаній робочіймпартії (комуністичній партії), тим не менш, СЛД є соціал-демократичною партією сучасного зразка, що з’єднує у своїх програмних установках турботу про працівників із політикою відповідальності за стан державних фінансів.
Ліга польських сімей (ЛПС) – партія, яка згуртувала в своїх лавах, діячів і прихильників людей радикально-правих, націоналістичних поглядів. ЛПС одне з тих нечисленних польських політичних угруповань, які є затятими супротивниками інтеграції Польщі до Європейського Союзу. Діячі ЛПС висловлюються за активне втручання держави в сферу економіки. Одночасно головними завданнями своєї партії вони вважають захист таких традиційних цінностей, як: сім’я, патріотизм, релігія, свобода і власність.
Польська селянська партія (ПСП) – це сучасна партія, яка зараховує себе до центристських партій. ПКП представляє інтереси виробників сільськогосподарської продукції, сільських жителів, а також мешканців малих населених пунктів (у великих містах ця партія не має великої підтримки). Діячі ПКП підтримують довоєнні традиції селянських партій і селянського руху та Польської селянської партії Станіслава Миколайчика (єдиної незалежної політичної партії, що діяла в 1945 – 1947 рр..).